Нещодавно урядовий сайт Нідерландів оголосив, що Нідерланди та Німеччина спільно буритимуть нове газове родовище в регіоні Північного моря, яке, як очікується, дасть першу партію природного газу до кінця 2024 року. Це перший випадок, коли Німеччина Уряд змінив свою позицію після того, як минулого року уряд Нижньої Саксонії висловився проти розвідки газу в Північному морі.Не тільки це, але нещодавно Німеччина, Данія, Норвегія та інші країни також оприлюднили плани побудови комбінованої офшорної вітрової електромережі.Європейські країни постійно «тримаються разом», щоб впоратися з кризою енергопостачання, що посилюється.

Багатонаціональне співробітництво для освоєння Північного моря

Згідно з новинами, оприлюдненими урядом Нідерландів, ресурси природного газу, що розробляються у співпраці з Німеччиною, розташовані в прикордонній зоні між двома країнами.Дві країни спільно побудують трубопровід для транспортування природного газу, який видобувається на родовищі, до двох країн.Водночас обидві сторони також прокладуть підводні кабелі для з’єднання сусідньої німецької морської вітрової електростанції для забезпечення електроенергією газового родовища.Нідерланди заявили, що видали ліцензію на газовий проект, а уряд Німеччини прискорює затвердження проекту.

Відомо, що 31 травня цього року Нідерланди були відключені Росією через відмову розраховуватися за природний газ у рублях.Галузеві аналітики вважають, що вищезазначені заходи в Нідерландах є відповіддю на цю кризу.

Водночас офшорна вітрова енергетика в регіоні Північного моря також відкрила нові можливості.За даними Reuters, європейські країни, включаючи Німеччину, Данію, Бельгію та інші країни, нещодавно заявили, що вони сприятимуть розвитку офшорної вітроенергетики в Північному морі та мають намір будувати транскордонні комбіновані електромережі.Reuters цитує датську мережеву компанію Energinet, яка повідомляє, що компанія вже веде переговори з Німеччиною та Бельгією щодо сприяння будівництву електромереж між енергетичними островами в Північному морі.У той же час Норвегія, Нідерланди та Німеччина також почали планувати інші проекти з передачі електроенергії.

Кріс Пітерс, генеральний директор бельгійського мережевого оператора Elia, сказав: «Побудова комбінованої мережі в Північному морі може заощадити кошти та вирішити проблему коливань виробництва електроенергії в різних регіонах.Візьмемо як приклад офшорну вітроенергетику, застосування комбінованих мереж допоможе в роботі.Компанії можуть краще розподіляти електроенергію та швидко й своєчасно доставляти електроенергію, вироблену в Північному морі, у сусідні країни».

Енергетична криза в Європі посилюється

Причина, чому європейські країни останнім часом часто «групуються», полягає головним чином у боротьбі з напруженим енергопостачанням, яке триває вже кілька місяців, і дедалі серйознішою економічною інфляцією.Згідно з останніми статистичними даними Європейського Союзу, станом на кінець травня рівень інфляції в єврозоні досяг 8,1%, найвищого рівня з 1997 року. Серед них витрати на енергоносії в країнах ЄС навіть зросли на 39,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року.

У середині травня цього року Євросоюз офіційно запропонував «енергетичний план REPowerEU», основною метою якого є позбавлення від російської енергетики.Відповідно до плану, ЄС продовжуватиме сприяти диверсифікації енергопостачання, заохочуватиме застосування енергозберігаючих технологій, а також прискорить зростання установок відновлюваної енергії та прискорить заміну викопного палива.До 2027 року ЄС повністю позбудеться імпорту природного газу та вугілля з Росії, водночас збільшить частку відновлюваної енергетики в енергетичному балансі з 40% до 45% у 2030 році та прискорить інвестиції у відновлювану енергетику до 2027 року. Для забезпечення енергетичної безпеки країн ЄС щорічно будуть вкладатися додаткові інвестиції в розмірі не менше 210 млрд євро.

У травні цього року Нідерланди, Данія, Німеччина та Бельгія також спільно оголосили про останній план морської вітроелектростанції.Ці чотири країни до 2050 року побудують принаймні 150 мільйонів кіловат офшорної вітроелектростанції, що більш ніж у 10 разів перевищує поточну встановлену потужність, а загальний обсяг інвестицій, як очікується, перевищить 135 мільярдів євро.

Енергетичне самозабезпечення є величезним викликом

Однак Reuters зазначив, що хоча європейські країни зараз наполегливо працюють над посиленням енергетичної співпраці, вони все ще стикаються з проблемами у фінансуванні та нагляді перед фактичною реалізацією проекту.

Зрозуміло, що наразі морські вітрові електростанції в європейських країнах зазвичай використовують кабелі «точка-точка» для передачі енергії.Якщо планується побудувати об’єднану електромережу, що з’єднує кожну морську вітрову електростанцію, необхідно розглянути кожен термінал виробництва електроенергії та передавати електроенергію на два або більше ринків електроенергії, незалежно від того, складніше це проектувати чи будувати.

З одного боку, вартість будівництва транснаціональних ліній електропередачі висока.Reuters цитує фахівців, які стверджують, що для будівництва транскордонної об’єднаної електромережі знадобиться не менше 10 років, а вартість будівництва може перевищити мільярди доларів.З іншого боку, у регіоні Північного моря задіяно багато європейських країн, а також країни, що не входять до ЄС, наприклад Велика Британія, також зацікавлені в приєднанні до співпраці.Зрештою, головною проблемою буде також те, як контролювати будівництво та експлуатацію відповідних проектів і як розподіляти доходи.

Насправді в Європі зараз існує лише одна транснаціональна комбінована мережа, яка з’єднує та передає електроенергію до кількох морських вітрових електростанцій у Данії та Німеччині на Балтійському морі.

Крім того, досі не вирішено питання схвалення, які перешкоджають розвитку відновлюваної енергетики в Європі.Хоча європейські вітроенергетичні організації неодноразово пропонували ЄС, що для досягнення встановленої цілі установки відновлюваної енергії європейським урядам слід значно скоротити час, необхідний для затвердження проекту, і спростити процес затвердження.Однак розвиток проектів з відновлюваної енергетики все ще стикається з багатьма обмеженнями через сувору політику захисту екологічної диверсифікації, сформульовану ЄС.